У День вишиванки відкрилась виставка національних сорочок у приміщенні селищної ради.
Відділ освіти, культури, спорту і туризму Сутисківської селищної ради запрошує на виставку національних сорочок. У залі квітнуть старовинні сорочки з експозиції Сутисківського музею «Слава» та вишиванки надані мешканцями нашої громади, Ніною Семко, Ніною Іскрою, Тетяною Токар, Наталією Шакаєвою, Людмилою Козак.
Вийшли дівчата до весняного таночка – вишиванки квітнуть, квітне усе навколо… Різні ті сорочки, як долі, і як ті дівчата, що їх вишивали й носили. Котрась у ній уперше закохалась, інша стрибала через купальський вогонь; усі, напевне, жали нивку батьківську чи й свою уже, підібравши мережані подоли і наставляючи засмаглі литки сонцю; засукавши вишивані рукава, вимішували й випікали хліб – золотий, як сонце, що наливало його в полі, і як руки, котрі випікали…
Онде майстрині-вишивальниці, зібрались у гурток зимовим вечором біля пузатої мальованої печі… Поважні, урочисті: причетні ж бо до таїнства закодувати у візерунках та кольорах свої радості й болі, спогади і сподівання – вишивати. Здіймаються зітхаючи прегарні квіти на грудях, а ще кращі розквітають під пучками невтомних рук. Кому така краса? Батькові або матері, чоловікові чи коханому, донечці або синові…
Ось вона, сорочка синові… У ній парубкував, у ній одружувався, у цю сорочку загорнув новонароджене дитя… у ній же Батьківщину боронити пішов… мамина молитва й вона, мамина вишиванка, рукавами-крилами твою, воїне, вирвану ворогом душу однесла у вирій… Христос воскрес, і ти, воїне, воскреснеш у синій високості неба. Христос воскрес - воскресне Україна!
Носімо вишиванку! Закодовані в узорах заповіти праотців наших вестимуть нас щасливо долею, грітимуть душу, оберігатимуть від злого.
