корисна інформація

Право на отримання статусу має дитина або особа, яка на момент воєнних дій, збройних конфліктів чи збройної агресії російської федерації не досягла 18 років, і внаслідок цього:

• отримала поранення, контузію або каліцтво;
• зазнала фізичного чи сексуального насильства;
• була викрадена або незаконно вивезена за межі України;
• залучалась до діяльності воєнізованих чи збройних формувань;
• незаконно утримувалась, у тому числі перебувала в полоні;
• зазнала психологічного насильства.

Також згідно з останніми змінами, затвердженими постановою КМУ від 1 вересня 2025 р. № 1065 статус може отримати дитина, батьки (один із батьків), опікун, піклувальник або інший законний представник якої зникли безвісти за особливих обставин або загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих у результаті збройного конфлікту (на території України чи за кордоном), а також дитина позбавлена батьківського піклування внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту.

Статус надає орган опіки та піклування за місцем звернення або за місцем виявлення дитини (особи з числа дітей), місцевий орган виконавчої влади або органи місцевого самоврядування.

Подати заяву може:

• один із батьків;
• законний представник дитини;
• родич (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітній брат або сестра), вітчим, мачуха — якщо переміщення відбулося без батьків;
• представник органу опіки та піклування;
• особа з числа дітей.

Заява потрібно подати до служби у справах дітей разом із засвідченими в установленому порядку копіями таких документів:

• свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України / закордонного паспорта;
• документа, що підтверджує громадянство або спеціальний статус заявника;
• документа, що підтверджує повноваження заявника як законного представника або родинні стосунки.

Дитина, якій виповнилося 14 років, має право звернутися самостійно.

Залежно від обставин, до заяви потрібно додати  додаткові документи.

1. Якщо дитина отримала поранення, контузію, каліцтво:

• виписка з медичної картки або консультаційний висновок;
• (за наявності) витяг з ЄРДР.

2. Якщо дитина зазнала фізичного або сексуального насильства:

• витяг з ЄРДР;
• висновок експерта за результатами судової експертизи (за наявності).

3. Якщо дитину було викрадено, депортовано або примусово переміщено:

• заява про кримінальне правопорушення;
• (за наявності) рішення суду;
• (за наявності) витяг з Реєстру депортованих або примусово переміщених дітей.

4. Якщо дитину було залучено до участі у військових формуваннях:

• витяг з ЄРДР;
• (за наявності) рішення суду.

5. Якщо дитину незаконно утримували (зокрема в полоні):

• витяг з ЄРДР;
• витяг з реєстру осіб, позбавлених свободи внаслідок агресії РФ.

6. Якщо дитина зазнала психологічного насильства:

• висновки лікаря-психолога, психіатра, психотерапевта;
• судово-психологічна або психолого-психіатрична експертиза;
• висновок центру соціальних послуг;
• документи, що підтверджують загибель батьків або члена родини.

7. Якщо батьки (один із них) зникли або загинули або дитину було позбавлено батьківського піклування:

• свідоцтво про смерть або лікарське свідоцтво;
• рішення суду про встановлення факту смерті або оголошення померлим;
• документи про загибель внаслідок воєнних дій;
• документи про встановлення опіки, піклування, втрату піклування;
• витяг із реєстру зниклих безвісти;
• рішення суду або органу опіки про позбавлення батьківських прав чи відібрання дитини;
• наказ служби у справах дітей про тимчасове влаштування.

Рішення про надання або відмову у наданні статусу приймає орган опіки та піклування протягом 30 календарних днів із дня реєстрації заяви, на підставі висновку комісії з питань захисту прав дитини.

Відмова можлива лише тоді, коли немає обов’язкових документів (крім випадків, коли документи витребовуються службою). Рішення про відмову можна оскаржити в суді.

Статус скасовується, якщо:

• виявлено неправдиві відомості;
• обставини не підтверджено під час досудового розслідування або судового розгляду.

Досягнення повноліття не є підставою для скасування статусу.

Спільна дитина — спільна відповідальність: як врегулювати суперечки

Мати та батько мають однакові права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи були вони у шлюбі, чи ні. Розлучення або окреме проживання — не скасовують батьківських прав. Дитина залишається спільною, а виховання — спільним обов’язком.

Той із батьків, хто живе окремо, має право брати участь у вихованні та спілкуватися з дитиною, а інший не має права цьому перешкоджати, якщо це не шкодить дитині.

Як вирішуються спірні питання у вихованні дитини — роз’яснюють юристи системи надання безоплатної правничої допомоги.

Договір між батьками

Батьки можуть домовитись про участь у вихованні дитини. Це можна зробити усно або зафіксувати умови в письмовому договорі. Договір має бути посвідчений у нотаріуса.

У договорі можна визначити:

• графік спілкування з дитиною
• фінансові зобов’язання
• обов’язки кожного з батьків тощо.

У разі невиконання договору — винна сторона відшкодовує матеріальну та моральну шкоду.

Якщо домовитися не вдається

Спір між батьками щодо виховання чи спілкування з дитиною може бути вирішений:

• органом опіки та піклування
• судом.

У кожному випадку враховуються найкращі інтереси дитини.

Як діє орган опіки та піклування

За заявою одного з батьків:

• вивчає умови проживання обох
• оцінює ставлення до дитини
• враховує інші важливі обставини.

Визначає графік спілкування і способи участі у вихованні для того з батьків, хто проживає окремо.

Рішення є обов’язковим для виконання. За ухилення — відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Коли звертатися до суду

Якщо один з батьків перешкоджає спілкуванню з дитиною, зокрема не виконує рішення органу опіки.

Суд може визначити:

• графік і форму спілкування з дитиною
• місце та час зустрічей
• можливість спільного відпочинку тощо.

Враховують інтереси дитини, її вік та здоров’я, прихильність до батьків, ставлення батьків до своїх обов’язків, наявність в них шкідливих звичок, психічний стан тощо.

У разі ухилення від виконання рішення суду — можливе стягнення шкоди або зміна місця проживання дитини.

Де отримати юридичну підтримку

Кожна людина може отримати безоплатно консультацію юриста від системи надання безоплатної правничої допомоги. Юристи проконсультують які права та обов’язки мають батьки, як зафіксувати домовленості та як діяти, якщо один з батьків не виконує своїх обов’язків або перешкоджає у спілкуванні з дитиною.

Деякі категорії людей також мають право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду. Це ВПО, діти, люди з низьким доходом (працездатні – з доходом до 6056 грн/міс.; пенсіонери (за віком, вислугою років) – 4722 грн/міс.; з інвалідністю – якщо пенсія чи соцдопомога до 6056 грн), ветерани війни (інші категорії наведені у статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу»). Юристи детально вивчать ваші обставини, за потреби складуть та подадуть до суду заяву і представлятимуть ваші інтереси у суді.

Як звернутися до системи надання  БПД

https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/

Що таке патронатна сім’я і як стати патронатним вихователем? - https://akhmetovfoundation.org/rinat-ahmetov-dityam/advice/scho-take-patronatna-sim-ya-i-yak-staty-patronatnym-vyhovatelem